(no subject)

Креслю навхрест 100 варіянтів
Того вірша про справжню каву
Що намагалась писати
Дуже файно і геть яскраво.

Вже годині по першій ночі.
Під вікном завивають собаки
І так улом заварити
З молоком терпких макіятів.

Чи хоча би амерікано
По простому - залить кип’яточком
І коньяком хильнути
На свої больовії точки.

Розказати про Мавку-Мару
Та якогось лисого дідька
І про тую в магазі шмару,
Що шукає пива і сміття

Про її кавалера з чипсом
І кохання вічного повість
Що втопило в чекушці розум
І паштетом заїло совість…

Про ліхтар, що світить під оком
На усю підворітню – єдиний
Та яким же, скажіте боком
Приповзає світанок? Димно…

(no subject)

Я Не справжня до бісу жінка

Не пахну волошками в житі

Не трясу у нічному клюбі

Серіалами мізки вмиті.

Сам вставай ти о 7:30

Допивай учорашню каву

Всі тролейбуси і маршрутки

Довезуть – на крайняк – Пішкарус.

І взагалі – до біса

Н томів ідеалів -марень

Ти шукаєш справжньої жінки?

То піди умий свою …

Докури вже траву із нички

Доспівай «Харе-Дура» зранку

І постав нарешті затички

На жертовні свої фіранки.